Весняний позитив від запорізьких письменників

      18 квітня  до Вільнянська завітали шановані гості - письменники Запорізького краю: Олександр Медко, Костянтин Сушко, Віра Коваль, Вікторія Сироватко, Михайло Буряк. Пилип Юрик. Учасниками зустрічі стали учні навчальних закладів, вчителі, бібліотекарі міста.

З словами привітання звернувся до присутніх Олександр Медко, він представив кожного з письменників,  коротко розповів про їх життєве кредо. Письменники цікаві і різні...Віра Коваль декламувала свої твори: гуморески, вірші. Здавалося, що коли поетеса починає говорити, вона перевтілюється в образи своїх героїв. Яскраве враження залишила про себе Вікторія Сироватко. Її  філософська поезія "Доля" вражає схожістю життєвих шляхів різних людей. Але і для дітей знайшлися гарні поезії від Вікторії.

          Особливо  зацікавили поезії Олександра Медка зі збірки "Хора", вірші про воїнів АТО вразили  щирістю  та відвертістю.

          Усі письменники виступили перед читачами з декламацією власних віршів, презентували свої книги. А Ольга Ліщук виконала кілька авторських пісень, акомпонуючи собі на гітарі. Розважив публіку  піснями і відомий запорізький співак  Анатолій Сердюк. Думаю,  у кожного, з присутніх на заході, панував весняний та піднесений настрій.

Творча зустріч

29 - 30 березня 2018 року  до Запорізького національного  університету завітав відомий сучасний мовознавець Олександр Авраменко. Завдячуємо організаторам заходу  за те, що вчителі Вільнянщини  також  мали можливість взяти участь у творчій зустрічі. Олександр Авраменко – український педагог, доцент Київського університету імені Грінченка, автор шкільних підручників з української мови та літератури. Олександр Миколайович  очолює робочу групу з розробки програм зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, веде мовну рубрику «Експрес-урок» на телеканалі «1+1», але головне – щиро любить український народ,  прагне аби в усіх куточках його рідної країни звучало українське слово. Пам'ятаймо настанови мовознавця: "Поважайте себе, дбаючи про чистоту свого мовлення!" Дякуємо Олександру Миколайовичу  за  змістовні хвилини спілкування, за цікаві посібники, за натхненну працю!

Фемінітиви: за чи проти?

Фемінітиви. Назви жінок за професією, діяльністю, статусом

Дбаємо про правильне мовлення

Як правильно "пилосос", чи "пилосмок"?

До Дня рідної мови

Котра година?

Як правильно відповісти на запитання

До ювілею Богдана Жолдака

    

     13 лютого відзначає 70 років відомий сучасний український письменник, сценарист і драматург – Богдан Олексійович Жолдак, який нині є однією з найяскравіших особистостей української літератури. Народився 13 лютого 1948 р. у Києві в родині письменника Олеся Івановича Жолдака. Перші професійні спроби пера – 1971 рік, а вже з 1972 – відомий прозаїк.          Свої новели та гуморески друкує в журналах та альманахах.
   Але, мабуть, талант чекав свого часу. Справжня популярність приходить до письменника у іншому жанрі. Отримавши пропозицію від режисера Ігоря Афанасьєва написати п’єсу з національними нотками, Жолдак приймає рішення спробувати себе у драматургії. На згадку Богдану Олексійовичу приходить його улюблений твір - повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма». Давно відомий твір Жолдак бачить по-новому, як запальний мюзикл, як «гопак-оперу». Спроби не виявились даремними – вистава мала шалений успіх і зібрала 207 аншлагів. Богдан Олексійович знаходить своє покликання. Незабаром з’являються і театральні п’єси, і кіносценарії для художніх фільмів, і рекламні та телевізійні стрічки.
     Сьогодні письменник живе в Києві і працює на кіностудії «Рось», викладає сценарну майстерність на кінофакультеті Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
     Більшості українцям Жолдак відомий як дитячий письменник. Бо хто ж не чув про чудернацьку кіноказку «Капосні капці»? Хоч довгий час не мав відношення до дитячої літератури, але зараз пише і для дітей, і для дорослих.

Кіноповість "УКРИ"читати он-лайн

Українські літературні  ювіляри - 2018 року

В очікуванні свята

Ось і завершуються різдвяно-новорічні свята. 19 січня проведемо останнє свято – Водохреще. Вірування у надзвичайні властивості хрещенської води зберігаються  серед українців і до сьогодні. Вночі з 18 на 19 січня у церквах і храмах священики  правлять святкові літургії і освячують воду, яка стає справжнім дивом. Тож поспішаймо до храму, аби знову відчути на обличчі бризки холодної  "водички-йорданички", нехай вона  очистить наші душі і тіла!